Уважаемые родители! Наша школа принимает участие в конкурсе общественных
проектов. Проект нашей школы - новые стулья для актового зала,
поскольку старые уже пришли в негодность за 40 лет эксплуатации. Чтобы
выиграть этот проект, нужно, чтобы за него проголосовало как можно
больше людей. Новые удобные стулья для наших детей - вполне реальны, от
вас не нужно никаких средств, все что необходимо - это проголосовать,
причем СРОЧНО!!!!! www.03krm.klasna.com
Следует перейти по этой ссылке, на главной странице вы увидите
"Проголосуйте за нас", далее с правой стороны нужно выбрать метод
голосования (наиболее удобный способ - e-mail), далее следует заполнить
все поля (ФИО, серия и номер паспорта, № телефона), на вашу электронную
почту придет письмо(может прийти в раздел "Спам"), в этом письме вы
переходите по ссылке и....ваш голос защитан(всё отобразится на вашем
экране). Проголосовать могут все члены семьи, другие родственники,
друзья, главное - наличие электронной почты и паспорта. Так что всё в
наших руках!!!! ГОЛОСУЕМ за проект ОШ № 3!!!!!!!!!!!!!!!!!! Чем больше
людей проголосует, тем раньше появятся новые стулья в актовом зале для
наших детей! Проголосуйте, пожалуйста, до ПЯТНИЦЫ(20.01.17), а ваш
ребенок сообщит, сколько членов семьи приняли участие в голосовании.
Спасибо!
ЯНУШ КОРЧАК: «НЕ ЗАБИРАЙТЕ СВОЇМИ «НЕ МОЖНА» ДИТИНСТВА»
- Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
- Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другому, той – третьому, і це найсправедливіший закон Подяки.
- Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
- Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силі і, будь певен, їй воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, й більше, оскільки в неї немає досвіду.
- Не принижуй!
- Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
- Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
- Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі для зберігання й розвитку в ній творчого вогню. Це вільна любов матері й батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.
- Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
- Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, безталанною, дорослою. Спілкуючись із нею – тішся, бо дитина – це свято, яке поки з тобою.... …У серпні 1942 року із Гданського вокзалу йшли ешелони з людьми, яких нацисти відсилали в табір знищення Треблінку.На відміну від інших мешканців Варшавського гетто, що приречено збилися в безмовну юрбу, діти з Будинку сиріт вийшли на привокзальну площу стрункою колоною, по троє в ряд, над колоною майорів зелений прапор із золотистою конюшиною. Попереду йшов Януш Корчак.– Що це таке? – здивовано запитав комендант вокзалу у своїх підлеглих.Йому сказали: це Будинок сиріт Януша Корчака. Комендант замислився, він спробував згадати, звідки йому знайоме це ім'я. Коли діти були вже в поїзді, комендант згадав. Він підійшов до вагона й запитав у Януша Корчака:– Це Ви написали книгу «Банкрутство маленького Джека»?– Так,– відповів Корчак. – А це якось стосується ешелону?– Ні,– сказав комендант,– просто читав у дитинстві, гарна книга… Ви можете залишитися, Лікарю,– додав комендант…– А діти? – запитав Корчак.– Дітям доведеться поїхати…– Тоді і я поїду,– сказав старий лікар і зачинив двері вагона зсередини.Він відмовився від порятунку й помер у газовій камері Треблінки разом із дітьми створеного ним «Будинку сиріт». Але залишилися його книги. Розумні й дуже добрі.Читайте Януша Корчака! Читайте щоразу, коли, відчуваєте, що не можете впоратися із роздратуванням і гнівом як реакцією на той чи інший вчинок своєї дитини, коли сумніваєтеся у своїй правоті. Дорослі повинні засвоїти, що «ДІТЕЙ немає – є ЛЮДИ, але з іншим масштабом понять, іншим запасом досвіду, іншими бажаннями, іншою грою почуттів...»
Комментариев нет:
Отправить комментарий